Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter

У пошуках балансу: якими були перші сто днів нової Рівненської облради

17:30 18.03.2021
1415

Рівненська обласна рада восьмого скликання перетнула стоденний рубіж. Підсумки непростого року 2020, як і діяльності всієї попередньої каденції, у грудні довелося підбивати вже новим депутатам і новому голові, яким не пощастило стати до керма області у складний час пандемії коронавірусу, докорінних адміністративних змін у державі та гострого браку коштів на найнеобхідніше.

За ці сто днів обранцям довелося ухвалити чимало непростих і, без перебільшення, у чомусь доленосних для області управлінських рішень. Водночас мали місце за цей період і перші невеличкі перемоги, які вселяють оптимізм і віру у потенціал Рівненщини.

Перша сесія Рівненської обласної ради восьмого скликання відбулася 2 грудня 2020 року. До ради пройшли представники семи політичних сил. Найбільше мандатів здобула партія колишнього Президента України Петра Порошенка «Європейська Солідарність» – 14. Її очолив Сергій Кондрачук, якого пізніше обрали головою Рівненської обласної ради.

Читайте також: Обрання Кондрачука головою Рівненської облради оскаржують в суді

Політична сила чинного Президента Володимира Зеленського «Слуга народу» отримала на Рівненщині другий результат, тож в облраду пройшло 12 депутатів, яких очолив Андрій Карауша. По 9 депутатів обралися від партій «За Майбутнє» та «Батьківщина». Ці фракції у обласній раді очолюють Руслан Потапчук та Микола Кучерук відповідно. Вісім депутатів пройшли до Рівненської обласної ради від партії «Сила і честь», очолив фракцію Олександр Данильчук. Шість депутатів включає у себе фракція Радикальної партії Олега Ляшка на чолі із Оксаною Лозовою. Стільки ж налічує фракція «Свободи», яку очолив Олексій Бучинський.

Читайте також: В яких комісіях працюватимуть новообрані депутати Рівнеоблради


Повноваження передали, а про фінанси не подумали

Органам місцевого самоврядування восьмого скликання по всій Україні з перших днів своєї каденції довелося стикнутися з цілим рядом серйозних викликів і завдань: завершення реформи децентралізації і пов’язане з цим укрупнення районів, ліквідація більшості РДА і передача частини їхніх функцій і повноважень на плечі новостворених ОТГ, а також пандемія коронавірусу і фінансово-економічні проблеми з цим пов’язані.

Ще в грудні минулого року у Рівненській обласні раді приділяли особливу увагу питанням децентралізації, адже, фактично, управлінську вертикаль у області довелося будувати мало не з нуля. Відтак, 7 грудня відбулася відеоконференція під головуванням прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля щодо питань децентралізації, у якій взяли участь представники органів місцевого самоврядування області. Загалом у конференції прийняли участь 135 спікерів.

Представники центральних органів влади зазначали, що на розгляді в парламенті перебуває ряд законопроектів, спрямованих на розширення повноважень органів місцевого самоврядування. Однак можновладці в цій ситуації виступають швидше як теоретики, в той час як керівники ОТГ на місцях вже стикаються з цілком реальними і конкретними проблемами децентралізації, зокрема – передачі на баланс місцевих рад закладів охорони здоров’я вторинного рівня, адже на їх утримання багато громад просто не мають ресурсів і не зможуть нести цю відповідальність без гарантованої підтримки держави.

«Те, що уряд започаткував прямий діалог з представниками місцевого самоврядування, - це справді важливо. Надто на перехідному етапі децентралізації, коли на місцях назріло чимало питань. Але ще більш важливо, щоб такі зустрічі були регулярними. Щоб урядовці не лише слухали, а й чули. І, розробляючи концепцію реформ, передусім радилися з представниками місцевого самоврядування», – підсумував керуючий справами виконавчого апарату обласної ради, керівник секретаріату Богдан Сологуб.

Пізніше, 17 грудня, на засіданні Координаційно-консультативної ради з питань місцевого самоврядування визріло ще декілька проблемних моментів децентралізації, зокрема, постало питання про фінансування апаратів районних рад у перехідний період та виплати заробітної плати вивільненим працівникам.

Окрім того, члени коордради скерували лист до НКРЕКП із пропозицією зменшити тариф на електроенергію для неприбуткових підприємств, зокрема, закладів медицини, освіти, культури тощо. Оскільки на разі для них діє тариф такий же, як і для бізнесових структур, а витрати на енергоносії є левовою часткою витрат більшості таких закладів.


Після Нового року, вже в лютому, в залі Рівненської обласної ради на навчання зібралися голови ОТГ – говорили про створення та реорганізацію Центрів надання адміністративних послуг. На думку авторів реформи децентралізації, одним із її основних завдань має бути наближення адміністративних послуг до громадянина, відтак завданням очільників ОТГ стало створення або ж реорганізації робочих досі при РДА Центрів надання адмінпослуг. Керівники успішних ЦНАПів ділилися досвідом з колегами з інших громад.

Основна ідея трансформації полягає у тому, аби жителям навіть найвіддаленіших сіл не потрібно було б нікуди їхати для отримання будь-якої адміністративної послуги. До слова, наразі ЦНАПи діють у 10 територіальних громадах Рівненщини.

Окрім завдань і проблем є для керівників громад області і хороші новини, зокрема, депутати збільшили фонд обласного конкурсу проектів розвитку територіальних громад у 2021 році вдвічі – з 1 до 2 мільйонів гривень. Це вдалося зробити за рахунок нерозподілених коштів бюджету розвитку.

«Для 64 громад Рівненщини рік буде непростим. Дякуючи депутатам попередніх скликань, маємо напрацьоване Положення про щорічний обласний конкурс проектів розвитку територіальних громад. Це дієвий конкурс, який дає змогу громадам втілити по-справжньому важливі проекти. А збільшення суми фінансового забезпечення дозволить громадам здійснити набагато більше позитивних змін», зазначив депутат облради Олександр Дехтярчук, який і вніс цю ініціативу.

Окрім того 31 грудня стало відомо, що Агенція регіонального розвитку Рівненської області здобула перемогу у конкурсі Секторальної підтримки ЄС. Проект Агенції регіонального розвитку Рівненської області «Розвиток людського капіталу в агро-органічному секторі економіки» виборов перше місце серед 78 поданих на конкурс проектів за напрямом «Розвиток людського потенціалу». Загальна вартість склала 4 мільйони 870 тисяч гривень, з державного бюджету буде профінансовано 3 мільйони 652 тисячі.

Пріоритети керівництва області – кадри?

Традиційно зміна політичних сил у обласній раді тягне за собою зміну керівників комунальних підприємств і установ, які цій раді підпорядковуються. Так, 9 грудня, відсторонили від виконання обов’язків директора комунального підприємства «Острозька обласна психіатрична лікарня» Павла Маєвського. Причиною такого рішення стала затримка заробітних плат колективу впродовж декількох місяців.

Читайте також: Працівники Острозької психлікарні, яким боргують зарплату, перекрили дорогу

Також перед Новим роком, 30 грудня, депутати обрали керівника «Обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф». Ним став Андрій Бортнік, який вже очолював «екстренку» у 2014 року, а на момент повторного призначення був виконувачем обов’язки керівника.

Вже 11 березня з ним та іншими керівниками комунальних установ підписали контракти. Зокрема, змінився начальник КП «Управління майновим комплексом», ним став депутат обласної ради Андрій Пехотін, замінивши Валентина Кирилюка, кандидатуру якого депутати цього разу не підтримали.

Генеральним директором КП «Рівненський обласний спеціалізований центр реабілітації дітей з органічними ураженнями центральної нервової системи з порушенням психіки та паліативної допомоги дітям» депутати обрали Володимира Боярчука, а Олег Колбач вдруге очолив КП «Рівненський обласний центр психічного здоров’я». Змінився керівник і в Урвенському психоневрологічному інтернаті, його очолив Олександр Бухало, а Леонід Камлочук став керівником КЗ «Обласна школа вищої спортивної майстерності». Володимира Южакова обрали директором КЗ «Рівненський обласний центр науково-технічної творчості учнівської молоді», а Ірину Євушко директором КЗ «Рівненська обласна станція юних туристів».

Читайте також: Вісім обласних комунальних закладів та підприємств Рівненщини мають нових керівників

Ну а новий 2021 рік депутати Рівненської обласної ради розпочали з навчання – 15 січня обранці вивчали правову основу діяльності ради, її регламент і повноваження. Логічно, що таке навчання необхідне, адже частина депутатів раніше не мала досвіду роботи в органах місцевого самоврядування, однак, дивно, що такі тренінги відбулися вже після дуже важливого голосування за найважливіший фінансовий документ області – бюджет 2021 року.

Що ж, краще пізно, ніж ніколи, і лишається сподіватися, що навчання депутатам пішло на користь. Наслідуючи їхній приклад, 16 лютого в подібному навчанні взяв участь і голова ради Сергій Кондрачук.

До слова, Сергія Кондрачука можна вважати активним комунікатором, адже він намагається бути провідною ланкою між депутатським корпусом, президентською вертикаллю в регіоні, громадським сектором та міжнародними партнерами. Зокрема, 16 лютого він зустрівся з молодими активістами, які взяли участь у програмі «Рівень лідера», який започаткувала Олена Хотенко – голова ради Громадської організації Інститут податкових реформ. Молоді лідери цікавилися роботою голови ради і політикою загалом, спілкуючись у форматі «питання-відповідь».

«Мені дуже приємно бачити молодих людей, які цікавляться політикою та управлінням, яким не однаково, як працює влада та як приймаються рішення у владних кабінетах. Маю сподівання, що саме це покоління уже за кілька років братиме участь у виборах вже у статусі кандидатів до депутатів місцевих рад, робитиме успішні кар’єрні кроки у виконавчих органах влади. І незабаром ми побачимо нових успішних політиків та ефективних управлінців», - прокоментував Сергій Кондрачук.

А 4 березня у Рівному відбулася зустріч із представниками чеської делегації – прибув Генеральний консул Чеської Республіки у Львові Павел Пешек із консулом та заступником, з якими представники Рівненщини обговорили перспективи співпраці, в тому числі – залучення інвестицій. Зокрема, депутати облради анонсували інвестиційний форум Рівненщини у 2022 році.



«На Рівненщині залишилися нащадки тих чехів, які свого часу жили тут, і я хочу, щоб спільна історія також стала підставою для наших майбутніх спільних проектів. Також прагну почути думки та ідеї, щодо того, як можна стратегічно працювати спільно. Ми відкриті до усіх пропозицій», - зазначив Павел Пешек.

Рівненщина – лідер із нарощення доходів бюджету, але коштів бракує

В порівнянні з чеською делегацією, не на стільки дружелюбними видаються відносини обласної ради з Рівненською ОДА. І хоч в Рівному не дійшло до оголошення недовіри голові облдержадміністрації, як то сталося на сусідній Волині, все ж 15 грудня депутати обласної ради взяли до відома, але не підтримали, звіт голови ОДА Віталія Коваля. Запитань до нього в обранців назбиралося чимало, більшість із них стосувалися фінансової складової.

Воно й не дивно, адже вже 10 грудня новобраним депутатам довелося стикнутися із критичною фінансовою ситуацією в окремих галузях. Зокрема, лише для погашення заборгованості по заробітній платі вивільненим працівникам медичних підприємств області додатково знадобилося 5 мільйонів гривень, і це лише частково дозволяло вирішити проблему. Для перерахування 4,7 мільйона гривень депутатам 15 грудня довелося вносити зміни до бюджету області 2020 року.

Читайте також: Рівненська область має найбільше доходів зведеного бюджету в Україні

Окрім того на плечі регіонального та місцевих бюджетів лягли державні проекти, розпочаті в минулі роки, які, однак, не отримали державного фінансування. Тому 15 грудня депутати скерували відповідне звернення до центральних органів влади. Зокрема, депутати просили владу виділити кошти бодай на захищені статті – заробітну плату та оплату енергоносіїв.

Мабуть, для того, аби подібні ситуації не повторювалися в майбутньому, депутати облради надзвичайно ретельно попрацювали над бюджетом області 2021, адже бюджетна комісія 23 грудня тривала рекордні шість годин, наступного дня, 24 грудня, обласна рада затвердила бюджет Рівненщини 2021 року. Оскільки все детально проговорили на засіданні комісії, то голосування в сесійній залі на довго не затягнулося, для прийняття найважливішого фінансового документу області обранцям вистачило однієї години.

Отож, очікується, що доходи до бюджету скоротяться на 7% у порівнянні з минулим роком – до 2,4 мільярдів гривень. На галузь освіти скерують 62,7% всіх надходжень – 990,4 мільйона гривень. На соціальний захист – 11,8% або ж 186,6 мільйона, на медицину – 8,9% надходжень, що дорівнює 140,7 мільйонам гривень. Найменше передбачено на розвиток фізкультури і спорту – 4,3% або ж 68,4 мільйона гривень. Голова облради ради Сергій Кондрачук назвав бюджет збалансованим, однак, заявив, що в облраді планують скоротити деякі програми та провести аналіз роботи всіх 96 комунальних підприємств області.

До слова, 50% надходжень бюджету – це власні кошти, зокрема ПДФО, податок на прибуток та рентна плата за землю. Друга частина доходів – це дотації і субвенції, правила розподілу яких, за словами голови постійної комісії обласної ради з питань місцевого самоврядування, розвитку територій та європейської інтеграції Олександра Дехтярчука змінилися.

«Якщо раніше ці кошти розподіляли народні депутати від регіону, то тепер 80% цих надходжень ділитимуть в обласній державній адміністрації», - наголосив Олександр Дехтярчук та додав, що в обласний бюджет додатково має надійти 256,2 мільйона гривень на підтримку цілої низки програм.

Однак, не слід вважати, що Рівненщина стоїть з простягнутою рукою перед Києвом, навпаки, область увійшла у трійку лідерів України за нарощенням доходів місцевих бюджетів.

Та як би не зростали доходи бюджету – витрати, пов’язані із пандемією коронавірусу, зростають ще більшими темпами.

Читайте також: З чого наповнюватимуть бюджет Рівненщини у 2021 році

На Рівненщині перевиконали обласний бюджет

Втім, обласна рада впродовж перших ста днів своєї роботи у напрямку медицини приділяла увагу не тільки потребам і проблемам боротьби з COVID-19. До прикладу, 22 грудня батьки дітей з рідкісними хворобами заявили про критичну ситуацію, яка склалася із забезпеченням ліками і спеціальним харчуванням дітей.

Таке забезпечення має бути безперебійним відповідно до законодавства, адже від цього напрямку залежить життя дітей, хворих на рідкісні хвороби. Вже за два дні після оголошення звернення, 24 грудня, облрада змогла віднайти 4 мільйони гривень для відновлення безперебійного постачання ліків та спецхарчування таким дітям, загалом на відповідну програму передбачено 6,2 мільйона гривень. Ще 4 мільйони гривень виділили пізніше для пацієнтів з проблемами опорно-рухового апарату.

Не дивлячись на гостру нестачу коштів, медицина області – галузь, за яку не повинно бути соромно, адже за перші сто днів діяльності нової ради у цій галузі відбулися свої маленькі перемоги. Зокрема, 22 грудня у Рівному відкрили центр лікування розсіяного склерозу, а дещо пізніше закупили обладнання для зберігання вакцин проти коронавірусу, що дало змогу розпочати на Рівненщині вакцинацію. На початку нового року, 29 січня, «екстренка» отримала 10 нових карет «швидкої» допомоги, а 9 березня – обладнання для лікування асфіксії.


На сам кінець в обласній лікарні вперше провели надскладну операцію на серці, що може покласти початок розвитку трансплантології на Рівненщині.

Читайте також: Пацієнта, якому у Рівному пересадили серце, перевели до міської лікарні

Від дитячих садочків, театрів і бібліотек – до військової частини

Особливу дату відзначали минулого року жителі Рівненщини – 500 років з часу створення Нобельського Євангеліє. До 35-ї річниці Музею книги та друкарства в Острозі депутат обласної ради Василь Яніцький подарував копію Євангеліє, написаного пів тисячоліття тому на Зарічненщині, звідки, до речі, родом депутат.

«Те, що Нобельське Євангеліє з’явилося на Рівненщині, – для мене справа честі. Це історична пам’ятка, це наша ідентичність, наша культура і наша духовність», – наголосив Василь Яніцький та додав, що готовий подарувати примірник будь-якому закладу області, який захоче його мати.

До слова, на разі виготовлено лише 15 копій Нобельського Євангеліє, оригінал же зберігається в Бібліотеці Академії Наук у Литві.


Та якщо музеї і бібліотеки області мають можливість поповнювати свої фонди, а приміщення Рівненської обласної бібліотеки навіть планують реконструювати, то Рівненський театр опинився на межі виживання через карантин. Директор закладу Володимир Петрів зауважив, що нині не стоїть питання про розвиток театру, стоїть питання про його виживання, адже театр недоотримав 2,5 мільйона гривень через пандемію.

«Якщо раніше ми працювали на те, щоб у театрі були повні зали, то тепер прагнемо заповнити їх принаймні на третину. У людей є бажання йти до театру, але немає можливості», – бідкається директор, однак, додає, дякуючи рівнянам, що вони, намагаючись підтримати театр у скрутні часи, купують по 2-3 квитки, йдучи на виставу.

Не дивлячись на скрутну ситуацію з бюджетом, на Рівненщині продовжувалося будівництво, зокрема, ще 11 грудня відбулося урочисте відкриття нового дитсадка у Рівненському районі, пізніше, 18 грудня – у Дубно. У планах депутатів – будівництво шкіл, адже, народжуваність у Рівненській області одна із найвищих в Україні.

Особливо це стосується північних районів – Вараського і Сарненського, відтак, лише в цій частині області вже зараз є нагальна потреба у будівництві 12 шкіл. Аби пришвидшити вирішення цього питання і підкреслити його пріоритетність, 11 березня на сесію облради прибули батьки учнів із сіл Цепцевичі, Вири та Чабель Сарненського району, яким вже вкрай потрібна нова школа. Відтак, у змінах до бюджету депутати передбачили 2 мільйони гривень на продовження будівництва Цепцевицької ЗОШ.

Крім того, 15,5 мільйона на цей навчальний заклад очікується з Державного фонду регіонального розвитку. У планах депутатів також добудувати спорткомплекс «Меблевик» та пожежне ДЕПО у Рівному.

Читайте також: Аеропорт Рівне отримає понад 75 мільйонів гривень на ремонт

У селі Дібрівськ відновлюють історичну споруду пожежного депо


Однак, найбільш важливий інфраструктурний проект області, це, звісно ж реконструкція аеропорту. У 2021 році з обласного бюджету виділили 2,5 мільйона гривень на розробку проектно-кошторисної документації для проведення низки будівельних робіт. Зокрема, планується зробити капітальний ремонт огорожі летовища, капремонт покриття перону, капремонт покриття руліжної доріжки, реконструкцію радіотехнічних засобів навігації та посадки аеродромного комплексу, реконструкцію системи світлосигнального обладнання.

Загалом на ці роботи необхідно понад 367 мільйонів гривень, 75 з яких мають виділити з державного бюджету вже в цьому році.

Довелося депутатам Рівненської обласної ради в свої перші сто днів роботи дбати і про військову безпеку. Зокрема, обранці, виступили проти передислокації військової частини, яка розташована у Дубно до Тернопільської області. З проханням вжити заходів до депутатів звернулися самі військові, які зазначили, що Дубно було обране для розміщення військової частини не випадково. Адже місто розташоване на міжнародному автошляху Київ-Чоп, на важливій гілці Львівської залізниці між обласними центрами Рівненської, Волинської, Львівської і Тернопільської областей. Важливим є й те, що військова частина знаходиться неподалік Рівненського та Яворівського військових полігонів.

Проти «переселення» висувалися й фінансові аргументи, адже це потягнуло б за собою чималі витрати. Окрім того, за рахунок ПДФО військових, які служать у цій частині, область отримує до 12 мільйонів гривень надходжень. Депутати скерували звернення до центральних органів державної влади з проханням залишити військову частину у Дубно.

До речі, загалом щодо співпраці із військовим кластером Рівненська обласна рада також проявила чималу активність у перші сто днів. Наприклад, 21 січня в області заговорили про інвентаризацію програм підтримки ветеранів після того, як бійці поскаржилися, що Рівненщина пасе задніх щодо забезпечення ветеранів війни власним житлом.

Відтак новий комунальний заклад області «Ветеранський простір» взявся відразу за чотири програми захисту учасників АТО/ООС: «Успішне працевлаштування ветерана», «Плече побратима» - психологічний, соціальний і правовий супровід ветеранів та їхніх сімей, спрямований не недопущення скоєння злочинів у ветеранському середовищі. Окремий проект присвячений створенню допоміжної інформаційно-ресурсної бази організацій, які працюють з ветеранами.

Четвертий з проектів спрямований на встановлення взаємодії колишніх військових з територіальними громадами завдяки впровадженню так званого «соціального менеджера» - фахівця, який допомагатиме захисникам. В перспективі такий фахівець має з’явитися в кожній громаді області.

Читайте також: Сто днів нової Волиньради: бюджетні дірки, шахтарська криза та невдалий «імпічмент»

На завершення хочеться згадати про ще одну маленьку перемогу Рівненської обласної ради восьмого скликання – аналітичний центр «Міжнародний центр перспективних досліджень» презентував Рейтинг прозорості міст та регіонів України. За результатами дослідження Рівненська обласна рада вдруге визнана найпрозорішою радою в Україні.

Тож, як бачимо, сто днів нової ради виявилися надзвичайно складними і насиченими подіями, рік нещодавно розпочався і попереду буде ще більше викликів, з якими депутатам, що представляють різні політичні табори, доведеться справлятися колегіально, шукаючи компроміси і баланс інтересів.

Тому хочеться обранцям побажати й надалі прозоро і сумлінно служити інтересам громади, мудро і зважено підходити до прийняття важливих для області рішень, пам’ятати, що від кожного їхнього голосування значною мірою залежить якість життя людей, з якими їм жити на одній землі.


Ольга ХОЛОДНА

Коментарі
Загрузка...
17 квітня
Вчора
15.04.2021
14.04.2021
13.04.2021
12.04.2021