Майстриня із Вараша творить шедеври з газетного паперу
-
-
>
-
>
-
>
10834
У її вмілих руках папір перетворюється на дивовижно красиві, а головне – практичні та, не побоюсь цього слова, дизайнерські речі. Декоровані баночки для освячення води на Водохреще, великодні та весільні кошики, цукерниці й таці – це ще не весь перелік того, на що може перетворити газетний папір жителька міста Вараш Любов Блищик.
Любов Григорівна зізнається, що вона не корінна варашанка. Народилась жінка у селі Малі Телковичі донедавна Володимирецького району. Після школи здобула фах філолога. Влаштувалась на роботу вчителем у місцеву школу. Вийшла заміж за хлопця з сусіднього села. І коли в сім'ї вже було двоє діток, вони вирішили перебратися жити до міста. У Вараші роботи за спеціальністю їй знайти не вдалося, відтак вона влаштувалася вихователем у дитсадочок, де й працює уже 18 років.
За словами Любові Григорівни, паперовим лозоплетінням вона займається лише третій рік. Якось натрапила в Інтернеті на вироби з паперової лози. Спробувала й собі щось змайструвати в цій техніці. Так з'явився один виріб, потім інший. Процес захопив настільки, що переріс у хобі. Нині вона опанувала вже кілька технік паперового лозоплетіння, постійно прагне вдосконалюватись і виходити на якісно кращий рівень роботи, мріє про творчу майстерню, власну авторську виставку та досі береже той свій перший виріб, який наважилася показати публіці.
«Коли моя донька виходила заміж, дуже хотілося якось творчо долучитись до святкового процесу, вкласти частинку себе. Так виникла ідея самотужки змайструвати весільний кошик для вітальних листівок молодятам», - пригадує майстриня та додає, що саме той кошик і став її першою роботою, яку вона насмілилась комусь показати.
Весільні гості високо оцінили її виріб. Дехто навіть попрохав зробити і їм щось подібне. Потім були вироби на подарунки рідним. А згодом пані Люба наважилась викласти світлини своїх творінь у мережі Інтернет. Так з'явились перші клієнти та перші замовлення. Наразі її роботи є у Вараші та Житомирі, в столиці, Київській, Хмельницькій та Рівненській областях.
Як запевняє майстриня, не зважаючи на те, що лоза паперова – вона майже не поступається міцністю та практичністю звичній нам лозі. А все через те, що тонкі смужки газетного паперу завдяки тонкій спиці туго скручуються у трубочку, яка потім обробляється спеціальними речовинами, що надають їй міцності. А взагалі – не забуваймо, що папір виготовляють ні з чого іншого, а саме з деревини. Жінка зізнається, що у своїх роботах ніколи не використовує газетний папір з друком (таку собі вторинну сировину), а купляє його в спеціалізованих магазинах. Відтак, можливо, її роботи дещо дорожчі, але абсолютно безпечні, адже не мають усіх тих хімічних елементів, які входять до складу друкарських фарб.
Отож, коли паперові трубки готові, а на один кошик, за словами Любові Григорівни, їх треба орієнтовно пів тисячі штук, майстриня склеює їх між собою та фарбує. Всі фарби – натуральні, на водній основі, без запахів. Це дуже важливо, адже дуже часто її вироби використовують для зберігання харчових продуктів.
Коли лозинки підсохнуть, жінка приступає до плетіння майбутнього виробу. Робочий процес відбувається за тим само принципом, що і під час плетіння звичайною лозою. Проте, на думку майстрині, з паперовою лозою працювати навіть легше та цікавіше, оскільки вироби з неї виходять більш охайні, їм можна без проблем надати будь-якого кольору, а самі лозинки – гнучкіші.
Коли виріб сплетений, йому потрібно надати додаткової міцності, аби він довше служив своїм господарям. Відтак його лакують: прості деталі один раз, складні (найчастіше це ручки кошиків) – кілька. Коли виріб повністю висохне, його, при потребі, майстриня додатково підфарбовує та приступає до чи не найцікавішого процесу – декорування.
«Завжди намагаюся врахувати всі побажання замовників. Хоча чимало заявляють, що покладаються виключно на мій смак. На декор ніколи не скуплюся, бо люблю, щоб все було гарно. Та зі смаком», – зауважує співрозмовниця.
До слова, аби отримати готовий виріб, замовнику потрібно чекати орієнтовно тиждень часу, бо процесів від шматка паперу до готового кошика чи таці, як бачимо, відбувається чимало.
Серед її робіт неможливо відшукати два абсолютно ідентичні вироби, бо вона любить експериментувати, щось додавати та змінювати, проте єдино незмінним компонентом усіх без винятку її творінь є частинка душі, яку майстриня вкладає у кожну свою роботу, відтак кожен витвір її талановитих рук приносить щастя та задоволення і тому, хто творить, і тому, хто надалі володіє цією річчю. А коли краса та користь ще й поєднуються, то задоволення, як мінімум, подвоюється. І це своїми роботами вже неодноразово підтверджувала майстриня Любов Блищик, яка навчилася перетворювати звичайний папір на надзвичайні шедеври.
До слова, замовити виріб собі чи комусь на подарунок можете, написавши майстрині у соцмережах фейсбук та інстаграм, чи зателефонувавши безпосередньо до неї: 096 111 27 35
Аліна АПОНЧУК,
