Він був найкращим пілотом: екскомандир «Шершнів Довбуша» Андрій Оністрат поділився спогадами про Віктора «Сабу» Стельмаха
-
-
>
-
>
-
>
562
В селі Іванчі Полицької громади 21 жовтня провели в останню путь загиблого на війні суперпілота дронів, кавалера «Золотого хреста», бійця 68 окремої єгерської бригади імені Олекси Довбуша, 29-річного Віктора Стельмаха на псевдо «Саба».
«Саба» увійшов в історію російсько-української війни як боєць, який самотужки знищив кілька сотень ворожих солдатів.
Віддати шану одному із засновників підрозділу «Шершні Довбуша» у віддалене поліське село приїхали чи не всі бойові сержанти, які керували «шершнями» під час перших наступів, – повідомляє Район.Вараш.
«Якби всі воювали, як «Саба», ми б війну вже давно виграли»
«Він прийшов на війну пішки з Рівненської області. Ми разом задумали і реалізували «Шершні Довбуша». Він навчив величезну кількість пілотів. Він був найкращим пілотом, дійсно. Ми вдвох ходили на десятки успішних робіт. У нього була справжня спрага до війни. Це був хоробрий патріот. По-справжньому хоробрий! Завжди, коли я представляв його комусь, казав: якщо б всі воювали, як «Саба», ми б війну вже давно виграли», – вважає Андрій Оністрат та додає, що хлопці часто могли сперечатись, жартувати один над одним, але при цьому любили один одного по-справжньому, як побратими.
За словами екскомандира бригади Андрія Оністрата, воїн став третім загиблим у роті від початку її створення.
Попри те, що нині Оністрат не опікується «шершнями», він приїхав на похорон бійця та залишив про цей день щемливий допис на особистій сторінці у фейсбук.
«Поховали.
Перший раз на похованні мені хотілося гладити його голову рукою. Він був як живий. Русяве волосся, щетина.
Такий рідний, тільки мертвий…
...
Підійшов Вітін тато, ми обійнялися і почали плакати одночасно…
...
Години церемонії. Як я їх ненавиджу.
Батюшки, промови.
Стою і думаю: вони ж так кожному говорять. Вони ж не знають, що він справжній герой. Вони ж не знають, як він думав, говорив, діяв.
...
Промова на цвинтарі. Все пішло не по плану. Згадав виходи Остапа (сина, який теж загинув на війні. – ред.) з Сабою, перші враження, Fpv… Як вчора.
...
Поряд з труною стояла вагітна дружина. До пологів трохи менше двох місяців. Сльози вже не текли, все виплакала.
...
Потім дорога назад. Ввечері було відчуття жахливої самотності», – писав 22 жовтня Андрій Оністрат.
Футболіст, суперпілот і патріот
Віктор народився 19 січня 1995 року в селі Іванчі.
Активно займався футболом, зокрема грав за володимирецьку Енергію U-17, ФК «Ізотоп-РАЕС» (Вараш), ФК «Рафалівка» та ФК «Полісся» (Полиці).
Виступав за збірну Рівненської області у 2018 році.
Коли почалась повномасштабна війна, майже з перших днів пішки з рідного дому пішов захищати країну. Хотів служити у бригаді «АЗОВ», проте потрапив у піхоту. Згодом вчився «літати» у 68 єгерській бригаді. Стояв біля початків створення підрозділу «Шершнів Довбуша» і був одним з найкращих операторів БПЛА у бригаді, навчав цього й інших.
Звільнився з війська. Створив школу FPV, де навчав керувати безпілотниками усіх охочих. Та довго цивільним бути не зміг і повернувся до війська.
У листопаді 2023 року Головнокомандувач Збройних сил України, генерал Валерій Залужний нагородив Віктора Стельмаха почесним нагрудним знаком «Золотий Хрест».
Віктор був одружений. Чекав з дружиною на первістка.
Загинув воїн 18 жовтня 2024 року на Донеччині.
