На Рівненщині шукають претендентів на премію, присвячену відомій ткалі з Володимиреччини Ганні Леончук
На Рівненщині стартував прийом документів на здобуття обласної премії імені Ганни Леончук за збереження та охорону нематеріальної культурної спадщини.
Пропозиції щодо претендентів на премію прийматимуть до 1 жовтня, – повідомляють у фейсбук-спільноті Володимиреччина культурна.
Зауважимо, що премія присуджується щороку фольклористам, етнографам, дослідникам, науковцям, збирачам - ентузіастам, фольклорним колективам, окремим виконавцям народних пісень і музики (вокалістам, інструменталістам), народним умільцям, які своєю діяльністю сприяють виявленню, фіксації, збереженню та популяризації етнокультурної спадщини та регіональних особливостей українського народу.
Розмір премії становить 10 тисяч гривень.
Пропозиції щодо претендентів приймаються від закладів культури, освіти і науки, культурно-мистецьких, творчих спілок, громадських організацій. Матеріали на претендентів надають управлінню культури і туризму Рівненської обласної державної адміністрації.
На здобуття премії потрібно подати такі документи:
- клопотання щодо присудження премії;
- матеріали, що засвідчують творчий доробок претендента (фотокартки, друкована продукція, виставки, концертні програми);
- ксерокопії публікацій у засобах масової інформації;
- характеристику претендента на здобуття премії та його фотокартку;
- копію довідки про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (з урахуванням положень статті 63 Податкового кодексу України);
- копію паспорта громадянина України або паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм з додатками.
Читайте також: У Рівному презентували творчу спадщину відомої ткалі із Володимиреччини Ганни Леончук
Довідково: Ганна Леончук народилася восени 1917 року. Дар ткацтва передався їй у спадок від матері та бабусі. В ті роки українська тематика в цьому напрямі мистецтва не мала популярності, навіть більше – будь-яке поширення всього українського всіляко гальмувалося. Однак, дитяче захоплення переросло у справжню любов. Не було для дівчинки щастя більшого, як вимріяний нею самою барвистий узор витканий чи вишитий. Згодом почала надавати перевагу ткацтву перед вишивкою.