Експрацівниця Рівненської АЕС, яка понад рік жила за кордоном, намагається через суд поновитись на роботі та отримати компенсацію за вимушені прогули
-
-
>
-
>
-
>
426
Експрацівниця Рівненської АЕС подала судовий позов на колишнього роботодавця, вимагаючи визнати незаконним рішення про її звільнення та компенсувати їй середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Суд першої інстанції позивачці відмовив у задоволенні її позову, тож жінка подала апеляцію. Однак і Рівненський апеляційний суд вважає рішення про звільнення працівниці установи критичної інфраструктури законним.
З матеріалів справи відомо, що 24 лютого 2022 року, у день повномасштабного вторгнення Росії в Україну, позивачка, яка на той момент працювала на посаді машиністки насосних установок гідротехнічного цеху Рівненської АЕС, основним обов’язком якої було безперебійне забезпечення споживачів водою, перебувала у щорічній відпустці за кордоном.
Оскільки авіасполучення припинилось, жінка не змогла вчасно повернутись і вийти на роботу, тож роботодавець надав їй 14 днів відпустки без збереження заробітної плати, відмовивши у продовженні щорічної відпустки, посилаючись на наказ, який призупиняв дію графіків щорічних відпусток персоналу ВП РАЕС.
Натомість після закінчення відпустки жінка на роботі не з’явилась, до виконання трудових обов’язків не приступила, а подала до компетентних органів однієї з європейських країн заяву про надання тимчасового захисту для переміщених з України осіб і вперше на кілька днів до рідної держави повернулася в липні 2023 року.
У телефонному режимі вона повідомила комісії уповноважених працівників гідротехнічного цеху Рівненської АЕС, що до України повертатися не збирається, на роботу виходити не планує, надати письмові пояснення – відмовилась.
Наказом генерального директора РАЕС її звільнили з посади у зв’язку з прогулом без поважних причин.
У січні 2024 року уже експрацівниця РАЕС звернулась до суду з позовом до роботодавця про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Рівненський апеляційний суд вважає відмову у задоволенні позовних вимог позивачки судом першої інстанції законною, а апеляційні вимоги її представниці — безпідставними.
«У цій справі не встановлено істотних обставин, які об’єктивно перешкоджали явці на роботу позивачки після закінчення усіх наданих їй роботодавцем відпусток. На території Рівненської області бойові дії не велися, тимчасової окупації територій цього регіону немає, а позивачка працювала на об’єкті критичної інфраструктури і дистанційне виконання нею службових обов’язків неможливе», – йдеться у рішенні суду.
