У Зарічному 18-річна жителька Херсона розповіла про життя в окупації, переїзд і адаптацію до нового середовища та чому обрала для фаху українську філологію
-
-
>
-
>
-
>
720
Юна жителька Херсона Валерія Бут розповіла у Зарічному свою історію життя в окупації та переїзду до іншого міста, аби допомогти підліткам, що опинились у подібній ситуації, адаптуватись у новому середовищі.
Зустріч відбулась у приміщенні Зарічненської центральної бібліотеки, – повідомляють у книгозбірні.
Валерії 18 років. Вона народилася і виросла у Херсоні. Коли місто окупували, їй було 16.
Рік тому дівчина виїхала з міста через постійні обстріли. Нині вона здобуває філологічний фах у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. Українську філологію, каже, обрала не випадково, адже розуміє, що там, де мова, буде й робота. «А українська мова буде всюди», – вірить дівчина.
«Коли я виїжджала з Херсону, нічого не знала: як вступити до університету, де я житиму, що на мене взагалі чекає. Тепер можу впевнено сказати, що в мене все буде добре.», – зізнається юнка.
Дівчина поділилась з присутніми і спогадами про життя в окупації: «Тоді українські продукти зникли або закінчились, натомість почали з'являтись російські – страшенно дорогі і несмачні. Якось мама принесла шість цукерків, які купила за 100 гривень, ми скуштували, а вони – феееее, хоча до цього ми давно не їли солодощів»
Валерія говорить гарною українською, хоча її рідна мова — російська.
Каже, вже адаптувалася у Києві. Зізнається, що найважче було звикнути до свободи, до того, що можеш писати, говорити й читати те, що хочеш, що можеш просто гуляти містом. Валерія переконана, що зараз вона там, де і має бути.
«Повірте, Херсон і херсонці ніколи не чекали «рускава міра». Ми знали, що вони підуть», – резюмує українка.
