«Шаную воїнів, біжу за героїв України»: як у Вараші віддали шану загиблим військовим

На зважаючи на ранкове хмарне небо та невдовзі зливу, що вкрила в цей день Вараш, на площі біля стадіону «Ізотоп» зібралися охочі взяти участь в благодійному забігу «Шаную воїнів, біжу за героїв України». Відчути атмосферу цього заходу відправився й кореспондент Район.Вараш.
Традиційну Всеукраїнську акцію, з нагоди Дня пам'яті захисників – 29 серпня, що започаткував у 2018 році батько загиблого «кіборга» Олексія Дурмасенко, Департамент культури, туризму, молоді та спорту влаштовує вже втретє. Цьогоріч пробігли «за свого Героя» 250 учасників: найменший – 2-річна дитина, а найстарша – 72 роки.
Перед запланованим початком заходу о 10:00 відбулася реєстрація: під невеликим наметом кожен, хто виявив бажання віддати шану загиблим військовим, мав обрати свою дистанцію: 300 метрів – діти, а дорослі – 2, або 5 кілометрів, (якщо не зробив це попередньо) та отримати наліпку з власним номером та «ім'ям Героя». Окрім того, організатори заходу облаштували скриньку допомоги, зібрані кошти з якої спрямують на допомогу пораненому Андрію Скрипчаку.
Благодійну акцію розпочали з хвилини мовчання. А вже потім слова привітання та подяки висловили заступники міського голови Павло Павлишин та Дмитро Стецюк.
«Цей день – день згадки. День віддати шану тим хлопцям, які боролися та продовжують боротися за незалежність України. Щира дяка всім, хто прийшов сюди не дивлячись на погоду, увіковічити пам'ять героїв», – промовив під час виступу пан Стецюк.
Першими до забігу запросили дітлахів, котрі відразу після оголошення старту з радістю та сміхом побігли долати свою дистанцію. Слід зазначити, що впродовж благодійної акції, учасників супроводжували працівники поліції та медичної служби: перші створювали безпечний рух людській колоні, а інші вряди-годи могли надати допомогу, на щастя, вона не знадобилась.
Коли юрба дітей повернулися до відправної точки та отримали медалі «Фінішера», наступними стартували більш дорослі спортсмени.
Маршрут забігу на 2 кілометри проліг колом по проспекту Шевченка. Пересічні жителі Вараша, котрі наважилися вийти на вулицю під час зливи, зупинялися на тротуарах, проводжаючи бігунів вітальними оваціями, а де коли й здивованими очима. Останніх можна зрозуміти: не кожен день можна побачити купу людей, котрі у таку погоду, деколи з прапорами, біжать назустріч дощу.
Серед учасників, що доєдналися до благодійного заходу, бігли члени сімей загиблих воїнів громади, працівники органів виконавчої влади громади, а також представники спортивних об'єднань. Усі вони, так чи інакше, мали знайомого, родича, друга, стенд з ім'ям котрого розміщено серед 74 військовослужбовців перед Вараською міською радою.
Так боксери клубу «Золота Рукавиця» до своєї дистанції в 5 кілометрів (забіг у 2 кілометри + дистанція по вулиці Лесі Українки) додали ще сотню кроків, аби вшанувати пам'ять одноклубника Івана Телюка.
«Він загинув у січні. Всі наші спортсмени бігли за нього. Цю наліпку віддам його синові, котрий зараз займається в мене», – розповідає тренер боксерського клубу Олександр Кравченко.
Подолавши свої маршрути, люди не поспішали розходитися по домівках: вони стояли, іноді поділившись на групи, та ділилися емоціями, своїми враженнями від забігу.
«Третій рік поспіль беру участь. Відчуття прекрасні, навіть дощ не завадив бігти!» – ділиться Анастасія Антонюк.
Коли вже останній учасник переступив лінію фінішу та отримав свою медаль, ведуча запросила спортсменів зробити на згадку колективне фото. А після того над площею біля стадіону «Ізотоп» пролунало – «Слава Україні! Героям слава!».