стрічка

У війні за Україну загинув старшина із Володимиреччини Вадим Блищик

15 Серпня 2022, 12:09
Вадим Блищик 5162
Вадим Блищик

Страшна звістка сколихнула Володимиреччину – днями у війні за Україну загинув земляк, боєць із чималим воєнним досвідом, який 15 років стояв на варті миру, старшина Збройних сил України Вадим Блищик, 1986 року народження.

Про це повідомляє кореспондент Район.Вараш.

Вадим – був одним із шести дітей у родині Адама та Поліни Блищиків із села Новосілки. Закінчив Малотелковицьку загальноосвітню школу. Строкову службу Вадим відслужив у Полтаві на посаді водія у навчальній частині військ зв’язку.

Служба юнакові прийшлася до душі, тож він продовжив її у Новограді-Волинському, де уклав свій перший контракт. Згодом таких контрактів у його житті було ще чимало.

Професійна військова служба для Вадима Блищика розпочалася на посаді гранатометника. Проте командування швидко побачило його хист і перспективи, й невдовзі, коли наприкінці 2007 року на базі бригади формувався батальйон для ротації «Укрполбату», він був переведений до нього вже молодшим командиром – на посаду командира спеціального відділення.

Потім була миротворча місія у Косово. У розірваному війною краю разом із товаришами по службі Вадим здебільшого патрулював місцевість у зоні відповідальності «Укрполбату», а після проголошення незалежності Косова українські вояки охороняли суд та муніципалітет.

Шість місяців на базі «Укрполбату» у Брезовиці. Патрулювання, охорона, перевірки громадян та їхніх транспортних засобів, забезпечення порядку в населених пунктах. Як не прикро, усе це потім знадобилося йому в рідній Україні.

Після Балкан миротворці відпочивали недовго, адже 30-та бригада завжди славилася напруженими темпами бойової підготовки, і її вояки й до війни, можна сказати, жили на полігонах.

У 2009 році Вадим Блищик відправився на навчання до школи сержантів у Десну.

Вже через рік сержант Блищик брав участь у міжнародних навчаннях у Румунії. Протягом майже трьох тижнів там американські морські піхотинці тренували українських колег на полігоні Бабадаг, де проходили вишкіл навчання за миротворчою тематикою.

2011 рік для головного сержанта взводу ознаменувався участю в дослідницькому командно-штабному навчанні «Адекватне реагування-2011».

У Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного він протягом трьох місяців вивчав англійську мову, а потім протягом трьох тижнів перебував у відрядженні у німецькому місті Хохенфельц, вивчаючи досвід іноземних колег у багатонаціональному центрі бойової підготовки 7-ї армії збройних сил США в Європі.

Друга ротація у Косовому розпочалася для Вадима незадовго до Революції Гідності. Рік на Балканах здавався вічністю, адже на Батьківщину тим часом  нахабно вдерлися російські терористи. Зрештою батальйон повернувся до Новоград-Волинського і вже за 5 днів був на Широкому Лані. Тиждень бойового злагодження, і 9 травня підрозділ зайшов до населеного пункту Містки, а згодом перебазувався до Новоайдару.

Місяць Вадим із своїми хлопцями ніс службу на блокпосту, після чого їх перекинули під Кремінну. Там сержант дістав поранення – кулю калібру 7,62 міліметра – в руку. Куля заділа кістку, тож лікуватися довелося досить довго, кілька місяців. Коли він прибув після одужання до частини, вона вже вийшла на відновлення боєздатності до пункту постійної дислокації й, майже одразу – на полігон. У ППД головний сержант взводу отримав і свою заслужену нагороду – орден «За мужність» ІІІ ступеня.

А далі були нові й нові ротації. Логвинове та бої за Дебальцеве, Троїцьке та Новотроїцьке, Тарамчук та Мар’їнка, Попасна та Новозванівка.

Лише одну ротацію на схід держави сержант пропустив, адже протягом року проходив службу в управлінні ОК «Захід», сержантом-менеджером, у групі по роботі з сержантським складом. Найкращі сержанти оперативного командування у складі цієї групи займалися відбором кандидатів на сержантські посади, питаннями лідерства у військових колективах та підготовкою сержантів до навчання. Коли ця місія була виконана, сержант повернувся до рідної бригади і продовжив службу.

За її час він заочно здобув вищу освіту – став бакалавром з фізичного виховання та магістром з фізичної терапії.

А 24 лютого 2022 року в Україні почалась повномасштабна війна. Війна, яка стала останньою у житті захисника із невеличкого села на Володимиреччині. Не стало Героя 14 серпня. Поховають його у Новограді-Волинському на Житомирщині, де Вадим проживав разом із дружиною.

Вадим Блищик
Вадим Блищик

 

Вічна пам'ять Герою!

Коментар
Код блоку:
06/10/2022 Четвер
06.10.2022
05.10.2022