Повістки: види, порядок вручення та відповідальність за неявку

Окремого нормативно-правового акту, який би регулював вручення повісток під час воєнного стану в Україні немає, але діє Положення про підготовку та проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом, затверджене постановою Кабінету Міністрів від 21 березня 2002 р. № 352 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 20 січня 2021 р. № 100) (далі – Постанова №352).

Відповідно до Постанови №352 оповіщення громадян про призов на строкову військову службу та їх прибуття на призовні дільниці здійснюється за розпорядженнями військових комісарів обласних та районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (надалі – ТЦК та СП).

 У цій постанові та Законі України «Про військовий обов’язок та військову службу» немає пункту, де б перелічувалися види повісток. Однак на підставі документів, які зараз видають і які можна об’єднати загальним терміном «повістка» (приписів з’явитися до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), можна визначити чотири їх види:

• повістка для уточнення облікових даних. Призовник повинен з’явитися до ТЦК та СП, щоб актуалізувати персональні дані, зокрема щодо місцеперебування, стану здоров’я, складу сім’ї, місця роботи чи навчання тощо;
• повістка для медкомісії. Особа має зробити медичне обстеження ВЛК (військово-лікарською комісією), після якої отримати висновок щодо придатності до військової служби;
• повістка про призов на військову службу в ЗСУ. Мова про проходження строкової служби;
• повістка про прибуття на призовний пункт. Вручають після проходження медичної комісії придатному до служби призовнику. Її ще називають «мобілізаційним розпорядженням», «бойовою повісткою», «повісткою на відправку».

Хто та де має право вручати повістки?

Законодавчих вимог щодо місця вручення повісток немає. Тому дати її можуть будь-де: на блокпостах, на робочому місці, у громадських закладах, у будинках тощо.

 Повістки уповноважені вручати:

• співробітники територіального центру комплектування та соціальної підтримки;
• представники органів місцевого самоврядування;
• керівники закладів освіти;
• керівники підприємств, установ, організацій, незалежно від підпорядкування і форми власності;
• управителі багатоквартирних будинків, власники будинків.

 Чи мають повноваження вручати повістки працівники поліції? 

У згаданій постанові Кабміну серед уповноважених видавати повістку поліцейських немає, але вони можуть бути присутніми при цьому. Якщо водія, наприклад, зупинила патрульна поліція, у неї немає повноважень вручити повістку – процедуру надання у такий спосіб документа можна оскаржити в суді.

Порядок вручення повісток

До вручення повістки уповноважений має встановити особу на підставі документів (при цьому не всі особи мають право вимагати у вас документи – якщо стисло, це можуть зробити представники поліції та особи, визначені комендантом, зокрема працівники ТЦК та СП).

На час воєнного стану громадяни зобов’язані мати при собі український паспорт. Його потрібно пред’явити представникам ТЦК та СП на вимогу, щоб підтвердити особу отримувача повістки. Якщо при собі документів не буде, громадянина(-ку), ймовірно, доправлять до відділку поліції.

 Після отримання повістки важливо не панікувати, а уважно, перед тим як ставити свій підпис про її одержання, ознайомитись із текстом повістки, щоб пересвідчитись у правильності її складення.

У повістці мають бути вказані:

• ПІБ та адреса місця проживання призовника; 
• вид повістки (уточнення облікових даних, проходження медкомісії, прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, призов на військову службу);
• перелік документів, які треба мати із собою;
• обов’язки призваного на строкову службу (для громадян, призваних на строкову військову службу);
• до якого виду (роду) військ (сил) та до якої військової команди зараховано (для громадян, призваних на строкову військову службу);
• дата, час та адреса – коли й куди необхідно з’явитися; 
• назва органу, печатка, підпис, ПІБ керівника ТЦК та СП;

Переглянути шаблон повістки можна в додатку №5, додатку 18, додатку 21 Постанови №352. На практиці документи можуть дещо різнитися за формою та змістом, залежно від того, який територіальний центр їх видає. Навіть у межах області формулювання в повістках від міського та районного ТЦК та СП будуть різнитися.

Якщо повістка невірно заповнена, не варто її підписувати. Перед підписом варто зазначити, що вона складена з порушеннями. Зауваження можна робити усно. Окремого поля для цього у повістці немає, проте можна зробити напис на вільному місці, поставивши дату і підпис. Тільки після вказання на всі недоліки можна ставити підпис.

Варто зауважити, вписувати інформацію в повістку при особі – протиправно. Усе має бути заповнено та підписано у військкоматі до вручення.

Якщо уповноважена особа заповнює порожній бланк з підписом і печаткою керівника територіального центру, можна фіксувати такі дії (на відео, викликати юриста), а потім оскаржити їх через складання відмови від повістки.

Якщо повістка заповнена правильно та не містить помилок, людина її зобов’язана прийняти, підписатися, а у вказаний у документі термін з’явитися у територіальний центр. У загальному через два-три дні після вручення. При цьому необхідно мати з собою документи, що вказано у повістці.

Виклик повісткою до ТЦК та СП не свідчить, що громадянина (-ку) автоматично мобілізують до війська. Найчастіше мова про уточнення даних чи проходження військово-лікарської комісії, щоб з’ясувати придатність до служби. Тільки після цього ухвалюють рішення, куди особу скерувати.

Поважними причинами, які підтверджено відповідними документами, для неприбуття громадян до призовних дільниць у строк, встановлений військовим комісаром, визнаються:

• вплив надзвичайної ситуації, яка виникла під час призову і стала перешкодою своєчасному прибуттю;
• смерть або тяжка хвороба близького родича (батьків, дружини, дитини, рідних брата або сестри, дідуся, бабусі) або близького родича його дружини/чоловіка.

Особа, яка одержала повістку, зобов'язана у строки, визначені в ній, з'явитися до ТЦК та СП.

Варто також знати, що вас не мають право доставляти до ТЦК та СП силоміць. Якщо вас намагаються затримати або доправити кудись примусово, варто викликати поліцію, навіть якщо представників ТЦК та СП уже супроводжують правоохоронці.

Що буде, якщо відмовитись від одержання повістки?

Якщо документ заповнено з помилками (неправильно вказали ПІБ або прізвище керівника територіального центру тощо), громадянин (-ка) може відмовитися від повістки, краще – у присутності кількох свідків.

У такому разі варто ввічливо про це зауважити, тоді уповноважені складають акт про відмову від одержання повістки з підписом особи, свідків та уповноваженого і передають його до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, також можуть скерувати до правоохоронних органів, де встановлюватимуть усі обставини та підстави відмови. Свідки потрібні для того, щоб за потреби підтвердити обставини стосовно відмови призовника від одержання повістки.

Якщо є акт відмови – з’ясовуватимуть всі обставини. Визначатимуть чи справді були порушення у порядку вручення чи у самій повістці (помилки, заповнювали "на ходу"), чи є докази, що підтверджують це (свідки, відео). Серед ризиків – фактично це підвищена увага до такої особи, прискіпливе ставлення, обов’язок з’явитися до ТЦК та СП і надати пояснення щодо ситуації. Нікому не подобається, коли вказують на помилки чи порушення.

Чи йти до ТЦК та СП, якщо призовник не ставив підпис у повістці?

Непоодинокі випадки, коли повістку вручили, проте призовник за неї не розписувався. Або прийшли за адресою проживання потенційного мобілізованого, а його не було вдома, і повістку отримала дружина, батьки або взагалі сусідка по під’їзду.

У цьому випадку важливим є факт обов’язкового особистого вручення повістки і із підписом того, хто її одержує. Тобто у разі відсутності повідомлення (повістки), обов’язку з`явитися до ТЦК та СП не виникає.

Телефонна розмова також не є належним способом повідомлення військовозобов’язаного і такий порядок не передбачений законодавством. Відповідно ви не зобов’язані робити те, що не передбачено законом, навіть не зважаючи на дію режиму воєнного стану в країні.

Що робити, якщо одержав повістку, а у наявності «білий квиток»? 

«Білим» називають військовий квиток, у якому особу визначають непридатною або обмежено придатною до служби. Навіть ті, хто непридатний до служби, повинні прибути до ТЦК та СП. Там вони повинні надати відповідне посвідчення про те, що вони виключені з військового обліку, або надати документи, що підтверджують виключення з обліку, задля уникнення додаткових запитань.

Буває так, що інколи за станом здоров’я особа є непридатною до служби взагалі, але є особи, котрі непридатні до служби у мирний час і, водночас, обмежено придатні у воєнний час. Це означає, що військовослужбовець може виконувати штабну чи тилову роботу, служити у штабах, комісаріатах, однак не може бути в зоні активних бойових дій. Чим такий громадянин (-ка) може займатися, вже буде вирішуватися за місцем розташування, але з урахуванням військової спеціальності (посади) та індивідуальних протипоказань згідно з заключенням лікарської комісії.

Що робити, якщо близькі родичі потребують вашого постійного догляду?

Якщо ж у потенційно мобілізованого є пристаркуваті батьки або близькі родичі, які за станом здоров’я потребують постійного догляду, то вас можуть звільнити від проходження військової служби. 

Проте на підтвердження таких обставин необхідно пред’явити у ТЦК та СП документи, зокрема медичні висновки закладу охорони здоров’я.

Відповідальність за неявку за повісткою

Якщо особа у зазначений у повістці час не з’явилася до ТЦК та СП, це вважається порушенням правил мобілізації. За це передбачено такі санкції:

• адміністративна відповідальність настає за статтею 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу в розмірі від 1700 до 3400 грн (3400-5100 грн для посадовців), якщо йдеться про повістку для уточнення даних або проходження медкомісії.
• кримінальна відповідальність у вигляді позбавлення волі строком від 3 до 5 років може настати за статтею 336 Кримінального кодексу України, якщо особі вручено "бойову" повістку (тобто для відправлення у підрозділ, після проходження медкомісії та із зазначенням військової частини, куди вона відбуває) і вона не з’явилася до місця збору.

Чи мають громадянина (-ку) супроводжувати до ТЦК та СП? 

Згідно із Законом України «Про мобілізацію і мобілізаційну підготовку», військовозобов’язаний самостійно має прибути до ТЦК та СП у визначений час.

Працівники поліція зобов’язані доправити до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки громадян, котрі вчинили адміністративні правопорушення або порушили законодавство про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, відповідно до статті 38 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу».

Тобто, якщо громадянин (-ка) нічого не порушив (-ла), до ТЦК та СП її ніхто не супроводжуватиме.