Відомий український телеведучий дізнався про поліського сцикуна
-
-
>
-
>
-
>
1643
У Національному музеї народної архітектури та побуту України «Пирогово» в межах програми «Мандруй Україною» відкрилась експозиція Полісся «А ми були у великому лісі». На заході презентували особливості культурної спадщини Полісся: обряди, традиції, звичаї, національно-художні промисли та інше.
Відвідав презентацію і відомий український журналіст і телеведучий Костянтин Грубич, який відкрив завдяки їй для себе автентичну поліську страву – сцикуна.
«Виявляється, сцикун це не те, про що або про кого ви одразу подумали. Це страва поліської кухні. Сьогодні мені подарували грубу книжку «Етнокультура Рівненського Полісся». Там є стаття про автентичну їжу, де чорним по білому написано, що «сцикун» роблять зі свинячого м‘яса у вискобленому сечовому міхурі», – написав 18 червня на своїй сторінці у фейсбуці Костянтин Грубич.
Район.Вараш зауважує, що сцикун – це той самий більш відомий загалу мацик, а точніше зменшена його копія. Технологія приготування їх нічим між собою не різниться. Просто для приготування сцикуна використовують вискоблений і вимочений в оцті свиний сечовий міхур, а для мацика – шлунок.
На Поліссі сцикун/мацик зазвичай готували до Великодня. З пів року його сушили на горищі, зазвичай там, де зберігалося сіно, аби страва увібрала в себе аромат трав, і споживали переважно восени, коли сцикун всихався майже на половину.
Готують поліський делікатес так: свинину (найкраще брати м'ясо з хребта) треба добряче посолити, поперчити і додати інші спеції. Гарно вимішавши, м'ясо треба на добу залишити «відпочити», а потім щільно, аби ніде не залишилось повітря між шматками свинини, потрібно напхати сцикуна, щоб він був твердий, як камінь. Інакше – зіпсується.
Сучасні чоловіки полюбляють цей «поліський делікатес» вживати до пива.
-
Сьогодні
-
Завтра
-
Незабаром
