На Зарічненщині 100 років тому молодий медик рятував селян від тифу

19 Грудня 2021, 15:46

750

Пам'ятник на могилі фельдшера

На сільському цвинтарі стоїть пам'ятник 20-річному фельдшеру, який рятував поліщуків від тифу, а сам навічно залишився молодим.

Цю історію розповідає на своїй фейсбук-сторінці краєзнавиця Валентина Тумаш-Ляховець.

Якось на сторінці дослідника із села Вичівка (Зарічненщина) Олексія Музичка вона побачила фото надмогильного пам’ятника на кладовищі з таким підписом: «Добрі справи не забуваються! Пам'ятник лікареві Олтаршевському Івану Георгійовичу, який більше ста років тому лікував людей від тифу». Ці слова запали їй в душу.

«А вчора світлина знову потрапила мені на очі. Захотілося дізнатися більше. Відкрила метричну книгу Вичівської Святомихайлівської церкви за 1916 рік. Мене чекали надзвичайні факти... Історія зберегла отакий документ: лікар Вичівської лікарні Єльніковський видає посвідчення про смерть від черевного тифу жительки села Дібрівськ Ганни Колтунович і забороняє хоронити померлу в Дібрівську, оскільки хвороба вважається «гостро заразною». Довідка датована 22 квітня 1916 року», – пише краєзнавиця.

Гортаючи сторінки метричної книги далі, знаходить такі записи: 26 квітня зареєстровано смерть Олтаршевського Івана Георгійовича, якому було лише 20 років... Його посада – фельдшер першого епідемічного загону Всеросійського союзу міст.

Довідково: всеросійський союз міст допомоги пораненим та хворим - громадське об'єднання, створене 1914 року для допомоги армії в питаннях організації тилу. Він підпорядковувався військовому міністерству та Російському товариству Червоного Хреста. Наприкінці 1916 існувало вже 592 заклади, серед яких 19 епідемічних загонів. Один із них був у Вичівці, де діяла земська лікарня...

Тепер стає зрозумілим, зазначає Валентина, чому в 1916 році у Вичівці зафіксовано смерті від тифу 15 жителів з різних сіл Зарічненщини. Наприклад, 16 травня тут похований 19-річний Микита Марчук із Храпина, а 27 серпня – 16-річна Єва Кирилюк із Мутвиці...

13 померлих у лікарні солдатів прийняла 1916 року вичівська земля. Більшість із них теж померли від тифу.

У 1916-1917 роках тут зафіксували не лише смерті жителів інших сіл Зарічненщини, але й народження. Мабуть, припускає краєзнавиця, у Вичівку приїхало тоді чимало біженців.

За словами Олексія Музичка, пам`ятний знак на Вичівському цвинтарі поставлений фельдшеру його товаришем, якого він вилікував від тифу. Олексієм також встановив, що лікарем Вичівської земської лікарні тоді працював Василь Памфілович Єльніковський, фельдшером – Семен Гаврилович Перемчук, фельдшером-інфекціоністом – Олтаршевський, акушеркою – Людмила Йосипівна Щербакова.