Шість років тому обірвалося життя Сергія Тарасюка

Днями Рівненщина вшановує пам’ять загиблого воїна російсько-української війни Сергія Тарасюка.
Про це пише Горинь.інфо.
Сергій Тарасюк народився 4 серпня 1988 р. у м. Вараш. Навчався в загальноосвітній школі № 5. Любив життя, був веселим, запальним, непосидючим. Після закінчення школи навчався в ТСОУ, здобув спеціальність водія. З 2006 до 2007 р. проходив строкову службу в Збройних силах України. У березні 2015 року пішов до Збройних сил України захищати незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України. Проходив службу в 14 окремій механізованій бригаді імені князя Романа Великого.
8 листопада старший солдат Сергій Тарасюк отримав важкі поранення біля села Славне Мар’їнського району Донецької області та був госпіталізований у Харківський військовий госпіталь. Варашці організували збір коштів на порятунок свого земляка.
Сергій помер 12 листопада 2015 р. у Харківському військовому шпиталі, так і не прийшовши до свідомості.
Його життя обірвалося зовсім рано, на 28-му році життя. 14 листопада загиблого бійця АТО, старшого солдата Сергія Тарасюка варашці чекали ще з 5-ої години ранку. Прощання з бійцем відбулось у Палаці культури. В останню путь загиблого проводжали рідні, близькі, бойові побратими, учасники бойових дій, місцева влада та небайдужі містяни. Відспівали Сергія у Спасо-Преображенському соборі. Після панахиди його поховали на Старорафалівському кладовищі м. Вараш. У військовослужбовця залишилися батько, матір та брат.
Рішенням міської ради від 15.12.2015 р. № 17 Сергію Тарасюку присвоїли звання «Почесний громадянин міста» (посмертно).
У школі №5, де навчався Сергій встановили меморіальну дошку, а в шкільному краєзнавчому музеї створили тематичний куточок. На цих світлинах життєрадісний Сергій, його дитинство, останній дзвоник, армія, побратими, рушник, яким мати так і не встигла благословити сина на подружнє життя і прапор, з адресами побратимів.
Читайте також: У Вараші і селах громади облаштували пункти обігріву