Бурштин і браконьєрство: чому насправді селяни не хочуть сусідства з Нобельським парком
-
-
>
-
>
-
>
1280
Нобельський національний природний парк на півночі Рівненщини існує вже понад два роки. Він займає територію понад 25 тисяч гектарів. Парк охоплює мальовничі поліські землі навколо озера Нобель, а основним його завдання є збереження, відтворення та ефективне використання унікальних природних комплексів Західного Полісся.
Однак, як виявилося, не всім селянам сусідство з парком до вподоби. Жителі села Борове у червні цього року звернулися до депутатів Рівненської обласної ради з проханням виключити з території парку землі, прилеглі до їхнього населеного пункту.
Читайте також: В обласній раді обговорили можливість зміни меж Нобельського нацпарку
Офіційно люди кажуть, що їм не вистачає землі для ведення сільського господарства. Зокрема, для випасу худоби. Проте славиться ця місцина ще й нелегальним видобутком бурштину. Тож подейкують, що саме це є головним подразником для тих, хто хоче «відділитися», — пише РівнеМедіа.
Читайте також: У Зарічному селяни вимагали змінити межі Нобельського нацпарку
«Люди не думають про відтворення природи, захист довкілля, а лише про власні інтереси», – переконаний керівник Нобельського національного природного парку Володимир Діковицький.
На території парку заборонені полювання та видобуток бурштину, натомість сільськогосподарську діяльність він не обмежує, — запевняють природоохоронці.
Читайте також: Борове: поліція вилучила мотопомпу, старателі чинили опір
«У парку створені рекреаційні зони для відпочинку, зокрема на озерах. Люди стали більш свідомі. Тепер вони не кидають пляшки під дерева, а шукають смітник. Тому в цьому плані є хороші напрацювання. Такий парк потрібно було робити не два роки тому, а раніше», – переконаний місцевий краєзнавець Павло Дубінець.
Чоловік розповідає, що раніше тут було багато браконьєрів. Тому як мінімум цю проблему, за його словами, вдалося мінімізувати.
«Було страшне засилля браконьєрів з електроловами, сітками. Було багато тих, хто полював на тварин. Зараз за два роки цього значно поменшало. Вже і птахи появились, і риба знову з’явилася у водоймах», – додає Павло Дубінець.
Читайте також: Болото на вагу золота: чому важливо зберегти Прип'ятське Полісся
