Дерев’яний шлюз, морочненський поміщик і сплав до Пінська: як Зарічненщина була судноплавною
-
-
>
-
>
-
>
675
Залишки давнього водозатримного шлюзу, зробленого з дерева, можна побачити на річці Ножик неподалік села Морочне. Щоправда, зробити це можна лише у дуже посушливий рік, адже дійти до місця, де колись діяла ця гідроспоруда, не просто: непрохідні хащі та трясовина ховають інженерну конструкцію від людей.
Цікавинкою із Район.Вараш поділилися у Нобельському національному природному парку, на території якого власне й розташовані залишки колишньої гідроспоруди.
Цікавим є факт будівництва шлюзу. В 30-ті роки минулого століття морочненський поміщик Антоній Пашкевич у власному маєтку обладнав виробництво цегли, гонту і паркетної дошки. Виготовлену продукцію сплавляли до Пінська по воді. Для цього від Ножика і до маєтку прокопали суднохідний канал, а для регулювання води у річці і каналі збудували цей шлюз.
Доки судно завантажувалось, шлюз був закритий, вода підіймалась у водоймах, а перед відходом завантаженого судна стулки шлюзу відкривали і судно на повноводді легко пливло по мілкому Ножику до Прип’яті.
«Пройшли роки, давно не ходять судна по Ножику і навіть човнами по ньому не плавають. Шлюз зруйнували, і лише ці залишки деревного настилу, вимощеного у ряд колишньої гідроспоруди, нагадують про той інженерний витвір», — резюмують у Нобельському парку.
