Служив 17 років, пішов добровольцем: історія загиблого капітана поліції із Зарічненщини
1158 
Капітану поліції Рівненщини Сергію Мовчуну назавжди 41 рік. Він одним із перших добровільно долучився до стрілецького батальйону поліції та загинув, захищаючи Україну.
Про це розповіли у пресслужбі поліції області, передає Район.Вараш.
Сергій народився 26 вересня 1983 року в селі Неньковичі на Зарічненщині. Понад 17 років служив у поліції: після строкової служби у ЗСУ розпочав роботу в органах внутрішніх справ — п'ять років працював дільничним, наступні 12 — у черговій частині. Колеги згадують його як відповідальну, спокійну й надійну людину.
Родина
З майбутньою дружиною Оксаною Сергій був знайомий із дитинства — вони виросли в одному селі, а стосунки почалися після його повернення з армії. На весіллі брата Оксана першою запросила Сергія на танець, а через три тижні він зробив їй пропозицію.
У родині Сергій не любив гучних слів — турботу про близьких показував вчинками: міг несподівано привезти дружині річ, яка їй сподобалась, дарував квіти, які можна було посадити біля дому. Багато часу проводив із дітьми — навчав їх збирати гриби, старших — керувати автомобілем, із сином їздив на риболовлю. Щонеділі, поки дружина з дітьми була в церкві, готував для родини обід.
Син Олександр каже, що завжди хотів бути таким, як батько, і теж прагне так само ставитися до своєї родини. Донька Марія згадує батька як людину, яка завжди її підтримувала, і каже, що пишалася тим, що тато був поліцейським.
«Я 17 років служив і не буду ховатися»
Коли в поліції почали формувати стрілецький батальйон, Сергій одним із перших вирішив долучитися до підрозділу. На спроби дружини відмовити його відповів, що 17 років служив і не буде ховатися.
Після тривалої підготовки у липні 2025 року Сергій уперше вирушив на передову. Про те, що відбувалося там, із рідними говорив мало — не хотів, щоб вони хвилювалися.
12 серпня надіслав родині своє фото — робив це нечасто, бо не любив фотографуватися. Оксана помітила, що чоловік був дуже втомлений. Того дня вони ще розмовляли телефоном, а наступного ранку о 6:50 він, як завжди, надіслав дружині смайлик. Це було його останнє повідомлення.
Загибель
13 серпня 2025 року під час виконання бойового завдання на Торецькому напрямку Сергій Мовчун загинув унаслідок удару ворожого дрона.
Через постійні атаки FPV-дронів та артилерії побратими не змогли одразу евакуювати його тіло. Після кількох невдалих спроб поліцейські дочекалися погіршення погоди, коли активність ворожих дронів знизилася, і знову вирушили по Сергія. Шлях був замінований, тож до операції залучили вибухотехніків. Під ворожими ударами тіло побратима вдалося евакуювати.
Пам'ять
За особисту мужність і самовідданість, проявлені під час захисту України, капітана поліції Сергія Мовчуна посмертно нагородили відзнакою «За оборону України» та орденом «За мужність».
На фасаді школи, де він навчався, відкрили меморіальну дошку, а його світлина — серед портретів полеглих захисників на Алеї Слави в рідному селі.
Для дружини, трьох дітей, матері, колег і побратимів пам'ять про Сергія — передусім у тому, яким він був поруч із ними: чоловіком, батьком, сином, другом і товаришем.
