Журналістика зводить мости
Жив-був міст. Він не був надто стареньким, але вже ледве тримався на своїх ногах-підпорах, які підмила жвава течія, полотно прогнулось і лягло на воду, щоб трішки перепочити. Але техніка все одно продовжувала ним курсувати, адже це був єдиний місток, який сполучав два колись сусідні райони, а нині громади. Ніхто не брався рятувати міст і врешті він стомився остаточно...
Насправді - це не дитяча казка, а реальність. Чому я про це пишу? Зараз усе поясню.
У нас на Районах є неписане правило: працюєш у цій команді – мусиш знаходити час для навчання, аби рости професійно та розвиватись. Річ у тім, що локальна журналістика, попри те, що вона часто нівелюється, насправді ще той рушій.
Нещодавно на одному з чергових навчань нас попросили поділитись досвідом, коли конкретно нам вдалось своєю роботою вплинути позитивно на життя у громадах, де ми працюємо. Не заради того, аби похизуватись, а для того, щоб показати, що локальні медіа теж мають змогу впливати на процеси і покращувати життя.
Мені пригадалась історія мосту в селі, де я проживаю...
Вперше про нього я написала у січні 2022 року. Мою публікацію про те, що міст руйнується, але люди продовжують ним пересуватись, ризикуючи власним життям, почали передрукувати обласні медіа й інформація з локального інфопростору перекочувала у регіональний. А потім у село почали один за одним їздити телевізійники і знімати сюжети про наш "стомлений" міст.
Виявилось, що він зведений незаконно, на балансі ніде не перебуває, а тому й ремонтувати його ніхто не збирається. Але місцевим людям це слухати було не цікаво. Вони потребували моста, бо по той берег Стиру - працював сімейний лікар багатьох із них, бо це значно коротша дорога до райцентру.
Врешті Іван Калюта, депутат Рівненської обласної ради і помічник нардепа Віктора М'ялика, який свого часу ще у статусі мецената за власні кошти звів цю переправу, запевнив, що раз вони міст звели, то й ремонтувати його будуть теж самі, а робити це почнуть при першій же нагоді. Питання ж про передачу мосту на баланс обіцяли вирішити вже після його ремонту.
Це було у січні, а в серпні, попри широкомасштабну війну, у Млинку через Стир уже красувався новенький міст. Щобільше тепер ця переправа входить до маршрутів евакуації населення у випадку, якщо з території Білорусі таки посунеться ворог на нашу територію...
Тому що не кажіть, а журналістика зводить мости.